Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь
Головна тема / Новини
реклама
чт, 20 вересня, 17:54 1624

Нові правила харчування. Що ховають за яскравими етикетками

Україна зробила ще один крок до Європи. У рамках асоціації з ЄС, у першому читанні ухвалено закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Автори закону обіцяють, як тільки він почне діяти – виробників зобов’яжуть писати на етикетках повний і чесний склад продуктів. Невже ми з вами дізнаємось, що насправді  у сосисках замість м’яса та у маслі замість вершків? Особливу увагу у новому законі приділили маркування алергенів на упаковці.

«Головна тема» намагалася з’ясувати офіційну статистику МОЗу щодо кількості хворих на алергію в Україні, та на жаль, міністерство не веде таких підрахунків. Але за даними Всесвітньої Організації здоров’я на харчову алергію сьогодні страждає кожний третій житель планети. Але чи почнуть наші продукти відповідати європейським стандартам якості та безпеки? Чи стане менше підробок на продуктовому ринку? І найголовніше – ціна. Як новий закон вплине на вартість продуктів?

Жоден похід Олени в супермаркет не обходиться без ліхтарика, але і він не дуже рятує. Каже, зір зовсім не той, бо вже всі очі продивилась у магазинах. 

Вона витрачає кілька днів, аби купити собі елементарні продукти.

Вона мріє про круасан з кукурудзяного борошна, яким зможе поласувати в кафе.

Та що там круасан, навіть звичайний хліб для Олени – заборонений смаколик.

Однак, навіть жорстка Оленина дієта інколи дає збої. Її тіло червоніє, набрякає та вкривається висипом. Тоді жінка, не гаючи часу, біжить до лікарів по рятівні медикаменти. 

Олена жартує – усе найкраще успадкувала від батьків: алергію – від мами, екзему – від батька. До цього у 10 років ще додався риніт та бронхіальна астма. Олена згадує, що найважче було в дитинстві. Адже тоді ніхто не міг достеменно з’ясувати, на які продукти у неї реакція. І відповідно сказати – що їсти взагалі не можна! Аналізи на алергени не проводилися, тому мама Олени шукала причини алергії методом спроб та помилок. 

Тож поки ровесники Олени їли фрукти, булочки і цукерки, дівчинка сиділа на овочевих супчиках та кашках без масла.  Аби не спокушати дитину, уся її сім’я також була на суворій дієті. Утім, періодично мала Оленка все одно виривалась на волю, в гості до подружок, і досхочу наїдалась забороненими вдома ласощами. 

Від періодичних висипів, почервонінь та свербежу Олена страждає і досі. Однак, зараз чітко знає, на що має алергію. Аналізи на 90 алергенів жінка здала три роки тому.

Тоді тіло жінки вкрилося червоним висипом, набрякло та почало зудіти. Такого сильного прояву алергії раніше в неї ніколи не було, тож Олена назбирала 500 доларів і здала аналізи. 

Та навіть дізнавшись імена своїх ворогів, жити Олені легше не стало.  Глютен, яйця та козеїн з молока – є мало не у кожному продукті, які продають і на ринках, і в магазинах. Тому кожен похід жінки за  покупками перетворюється на спражній квест. Вона озброюється терпінням та… ліхтариком, аби прочитати кожну  етикетку і дізнатися склад кожного продукту. Олена жаліється, що шрифт на упаковках дуже дрібний, алергени практично не вказують. Та й не вірить вона, що усе написане на етикетці – правда.

Більшість продуктів, які вживає Олена, – імпортні, тому що на них є ЧІТКА позначка – «без глютену».  І жінка точно знає, що це правда, виробник відповідає за свій знак якості.  

Але ці імпортні продукти, які може їсти Олена, є далеко не у всіх магазинах. Безпечна для жінки їжа є тільки в одному супермаркеті, і їхати до нього – годину.

Так само «про запас» Олена купує вівсянку, макарони і рисову локшину.

Але невже продукти, на етикетках яких чесно вказують повний склад, а головне – алергени, і справді є тільки в одному супермаркеті? Ми йдемо з Оленою до найближчого магазину, аби перевірити – чи готові продавці до реформи, яку проведуть після прийняття закону. Відповідно до нових норм консультанти магазину мають надавати клієнтам усю інформацію про кожний товар на полицях.  А особливо – для людей з харчовими обмеженнями. 

І хоча очі жінки розбігаються від різноманіття продукції, для себе Олена бере лише перевірені нею продукти. Ось хлібці, схожі на ті, які вона їсть зазвичай, але на них немає позначки «без глютену». Це якраз питання до консультанта. Шукаємо, але не бачимо у залі жодного працівника, окрім охоронця.

Тобто, якщо ви вирішити приїхати за покупками після 16-ї години, то вибір продуктів – ваша проблема. А для таких, як Олена, проблема майже нездоланна. Утім, жінка, яка добре знає, що їй можна їсти, а на що може початися алергія, і сама  впоралась би з вибором продуктів, якби на їхніх етикетках вказали повний склад, і зробили це – чітко, доступно і нормальним шрифтом.

Та чи дійсно новий закон покращить життя таких споживачів, як Олена? Якщо виробників навіть зобов’яжуть вказувати повний склад продуктів, з усіма алергенами та домішками, чи є гарантія, що вони будуть чесно писати на етикетці усе, що загорнули у неї.

Чи знаємо ми,  що їмо? Ревізія холодильників українців. Які заборонені та небезпечні складники  не вказують на етикетках виробники? Коли  наші продукти будуть відповідати європейським стандартам якості та безпеки? Чи стане менше фальсифікату на продуктових ринках? Чи зростуть ціни на продукти?   Чим здивували журналістів «Головної теми» у  німецьких  супермаркетах ?  Чому харчова алергія стала поширеною хворобою серед українців?

Відповіді на всі ці питання ви отримаєте вже в цю неділю, 23 вересня, в суспільно-резонансному проекті «Головна тема» о 20:00 на телеканалі «Україна».

Долучайтесь до каналу "Україна" в меседжерах, аби дізнаватись першими про актуальні та обрані матеріали за посиланнями: 
Viber – https://chats.viber.com/kanalukraine/uk
Telegram – https://t.me/kanalukraina  

загрузка...

Новости партнеров

Загрузка...

Популярні новини